Аналіз регуляторного впливу проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (нова редакція)"

Аналіз регуляторного впливу
проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (нова редакція)"

1. Опис проблем, які передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (нова редакція)" розроблено відповідно до пункту 2 § 82 глави 2 розділу 7 "Законопроектна діяльність" Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950.

Затвердження Концепції проекту Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (нова редакція)", яка розроблена робочою групою з підготовки змін до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших законодавчих актів України, затвердженою розпорядженнями ФДМУ від 23.07.2010 №28-р та від 11.08.2010 №38-р., буде умовою для підготовки, подання та затвердження нової редакції Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що в свою чергу створить правові засади для належного функціонування сфери оціночної діяльності та забезпечення збалансування системи державного та громадського регулювання у цій сфері.

2. Головні цілі державного регулювання

Метою розробки проекту розпорядження є визначення напрямів удосконалення сфери оціночної діяльності, деталізація механізму державного та громадського регулювання та контролю оціночної діяльності, викорінення проявів корупції, уніфікація законодавства у сфері оціночної діяльності та приведення його у відповідність до сучасних ринкових вимог.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

У даній сфері правового регулювання діють: Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України, Податковий кодекс, Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закон України "Про оцінку земель", Закон України "Про управління об'єктами державної власності", Закон України "Про оренду державного та комунального майна", Закон України "Про господарські товариства", Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про нотаріат", Закон України "Про іпотеку", Закон України "Про заставу", Закон України "Про режим іноземного інвестування", Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Під час розробки проекту розпорядження був розглянутий альтернативний спосіб досягнення визначеної цілі - залишити чинним Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Нові завдання, поставлені Президентом України в Програмі економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", зокрема перетворити всі державні підприємства на компанії ринкового типу, призведуть до сплеску активності на ринку оцінки.

На сьогодні слід констатувати, що в цілому оціночна діяльність, а саме, державне регулювання, оцінювачі, саморегулівні організації оцінювачів, навчальні центри, наука не готові в повній мірі ефективно виконувати свої функції. З погляду Фонду державного майна України повної готовності як з боку регулятора, так і з боку ринку ще не простежується. Розв'язавши проблему в кількісному плані, щодо наповнення ринку оцінювачами, не була забезпечена якість послуг.

Постійно співпрацюючи з оцінювачами в частині рецензування звітів про оцінку державного майна, фахівці Фонду часто змушені давати негативні відгуки на роботи, повертати звіти на доопрацювання.

Причинами низької якості звітів є, з одного боку, недостатньо якісна система підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів, з іншого, - моральні якості оцінювачів, готових піти на поступки перед совістю і тим самим дискредитувати звання оцінювача, і з третього, - наявність попиту на замовну оцінку. Серйозними проблемами є якість методик з оціночної діяльності; недоліки вітчизняної системи фінансової звітності; рівень регулювання та саморегулювання послуг на ринку оцінки. Обмеженість технологічними можливостями спричиняє недостатню реакцію регулятора на порушення з боку оцінювачів, оскільки скарг на проведення оціночної діяльності за місяць надходить тільки в органи приватизації по декілька десятків.

Слід також визнати наявність недоліків у сфері саморегулювання оцінювачів. Зміщення акцентів у Законі про оцінку у бік саморегулювання не знайшло належного розвитку в практичній діяльності саморегулівних організацій - більшість саморегулівних організацій не виконує встановлених регулятором вимог, внутрішня система сертифікації, рецензування не повною мірою задовольняє як суспільство, так і регулятора, і як наслідок - тільки третина оцінювачів України є членами саморегулівних організацій оцінювачів.

Якщо залишити чинним Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", це не вирішить питання ефективного регулювання у сфері оціночної діяльності в Україні і поступово проблеми, що накопичились за десять років чинності закону, можуть спричинити колапс в багатьох сферах економіки.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать вирішення проблем

Запропонований проект розпорядження Кабінету Міністрів України створить висвітлить напрями реформування законодавства з питань оціночної діяльності в Україні, а саме, створення правових засад для належного функціонування сфери оціночної діяльності та забезпечення збалансування системи державного та громадського регулювання.

5. Обґрунтування можливостей досягнення поставлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.

Оцінка можливості впровадження регуляторного акта та виконання його вимог є високою.

Досягненням установлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде створення правових засад для належного функціонування сфери оціночної діяльності; забезпечення збалансування системи державного та громадського регулювання та контролю у сфері оціночної діяльності; підвищення рівня професіоналізму суб'єктів оціночної діяльності та якості робіт з оцінки, підвищення рівня та обсягу об'єктивної інформації про ринок оціночної діяльності.

Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Запровадження зазначеного регуляторного акта забезпечить високу ймовірність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати прийняття Порядку

Впровадження цього регуляторного акта дасть змогу:

посилити відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності за якість проведеної ними оцінки об'єктів оцінки;

удосконалити систему державного регулювання та саморегулювання професійної оціночної діяльності;

врахувати міжнародний досвід правового регулювання професійної оціночної діяльності, що полягає у максимальному наближенні діючого закону про оцінку та стандартів її проведення до міжнародно встановленої практики організації та контролю за оціночною діяльністю;

удосконалити координацію роботи органів державного регулювання оціночною діяльністю (Фонду державного майна та Держкомзему) в питаннях оцінки нерухомості з метою забезпечення її оцінки у сукупності як землі так і земельних поліпшень (будівель, споруд, комунікацій тощо), які на ній розташовані, що буде сприяти більш об'єктивній оцінці та матиме вагомий суспільно-економічний ефект.

Негативні результати прийняття регуляторного акта відсутні.

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Строк чинності регуляторного акта - до прийняття Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (нова редакція)".

8. Показники результативності регуляторного акта

У разі запровадження регуляторного акта буде проведена робота по розробці проекту Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (нова редакція)".

Регуляторний акт обов'язковий для виконання Фондом державного майна України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерством юстиції України, та іншими державними органами влади - співвиконавцями.

Розподіл вигод і витрат для суб'єктів регуляторного акта у зв'язку з прийняттям запропонованого акта наведено у таблиці.

Суб'єкти	Вигоди	Витрати
Держава	Поліпшення системи державного регулювання та саморегулювання з урахуванням особливостей розвитку оцінки в Україні, наблизивши її до міжнародних стандартів	Жодних
Суб'єкти господарювання	Запровадження єдиного механізму сертифікації суб'єктів оціночної діяльності та набуття професійної кваліфікації оцінювачів, що унеможливить здійснення некваліфікованої оцінки, забезпечить дотримання міжнародних стандартів оцінки та повне виконання методичних засад її здійснення	Жодних
Громадяни	Піднесення престижу оціночної діяльності в суспільстві	Жодних

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання з основних положень регуляторного акта високий.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

9.1. Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах термінів, встановлених статтею 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено Департаментом оціночної діяльності Фонду державного майна (вул. Кутузова, 18/9, м. Київ 133, 01601, телефон/факс 200-36-43).

Голова Фонду

О. Рябченко

"___" ______________ 2011 р.