Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України "Про затвердження Порядку погодження змін умов продажу, включаючи початкову вартість, на повторному аукціоні"
від 2 червня 2010 р.
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України "Про затвердження Порядку погодження змін умов продажу, включаючи початкову вартість, на повторному аукціоні"
1. Опис проблеми
Відповідно до Порядку відчуження об'єктів державної власності (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. № 803) державні підприємства, установи, організації за згодою з відповідним суб'єктом управління мають право здійснювати відчуження державного майна, яке не використовується або використання якого є недоцільним.
В свою чергу, згідно з абзацом другим частини 5 статті 75 Господарського кодексу України, відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.
Оскільки зменшення початкової вартості об'єкта формує нові умови його продажу, то у разі відчуження такого майна виникає необхідність погоджувати таке зменшення не лише із суб'єктом управління, а й з Фондом державного майна.
Крім того, Мінекономіки було проведено аналіз результатів відчуження суб'єктами господарювання зазначених видів майна (в т. ч. і стосовно зменшення початкової вартості) та внесені відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України.
З метою приведення Порядку відчуження об'єктів державної власності у відповідність з нормами Господарського кодексу України та удосконалення процедури відчуження таких об'єктів постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 220 внесено зміни до пункту 47 зазначеного Порядку, згідно з якими зміна умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу на аукціоні майна, визначеного в абзаці другому пункту 6 цього Порядку, додатково погоджується з Фондом державного майна у порядку, встановленому Фондом державного майна та Мінекономіки.
Таким чином, Фонд державного майна та Мінекономіки мають визначити порядок погодження змін умов продажу, включаючи початкову вартість, на повторному аукціоні.
При цьому чинні нормативно-правові акти не врегульовують процедурні питання погодження Фондом змін умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу на аукціоні майна суб'єктами господарювання.
Підготовка проекту регуляторного акта обумовлена, насамперед, необхідністю:
Реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 220 "Про внесення змін до Порядку відчуження об'єктів державної власності";
встановлення чіткої процедури та єдиних підходів щодо погодження Фондом змін умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу на аукціоні;
мінімізації суб'єктивних чинників при прийнятті рішень про погодження змін умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу на аукціоні;
посилення контролю з боку Фонду за процесом відчуження окремих видів майна державних підприємств (їх об'єднань), установ та організацій.
2. Цілі прийняття акта
Основними цілями прийняття регуляторного акта є підвищення ефективності реалізації майна підприємств державного сектору економіки з метою поповнення обігових коштів, зменшення витрат на утримання основних фондів, які вибули з виробничого процесу, погашення заборгованості та інвестування у проведення модернізації і розвитку нових напрямів діяльності.
Крім того, має бути запроваджена єдина, чітка та прозора процедура погодження з Фондом державного майна України змін умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу на аукціоні нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту.
3. Оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей
Першою альтернативою до запропонованого регуляторного акта може бути - залишити усе без змін. Це може призвести лише до заглиблення існуючої проблеми і жодним шляхом не сприятиме її вирішенню, враховуючи ті обставини, що Фонд державного майна не зможе приймати об'єктивні рішення у зв'язку з відсутністю процедури, як того вимагає законодавство.
Можлива і друга альтернатива внесення змін до Порядку відчуження об'єктів державної власності шляхом прийняття відповідного рішення Уряду.
Проте, Кабінет Міністрів України, прийнявши постанову від 02.03.2010 № 220 "Про внесення змін до Порядку відчуження об'єктів державної власності", визначив спосіб реалізації повноважень Фондом державного майна.
Таким чином, прийняття запропонованого регуляторного акта є найбільш оптимальним способом, який підвищить ефективність продажу державного майна, збільшить надходження коштів до державного бюджету, мінімізує умови для зловживань у процесі реалізації державного майна шляхом здійснення необґрунтованого зниження його вартості на 30 %.
4. Опис механізмів і заходів для вирішення проблеми
У запропонованому проекті регуляторного акта запроваджується чітка та прозора процедура погодження з Фондом змін умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу на аукціоні нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту. Зокрема, проектом акта встановлюється:
вичерпний перелік документів, які подаються суб'єктом господарювання для отримання погодження на зміну умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу майна на аукціоні;
вичерпний перелік випадків, за яких приймається рішення про відмову в наданні погодження на зміну умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу майна на аукціоні.
Водночас проект Порядку унеможливлює одноразове зменшення на 30 відсотків початкової вартості у разі повторного продажу майна на аукціоні, що має забезпечити досягнення максимального фінансового результату та уникнення зловживань при визначенні величини зменшення (у відсотках) початкової вартості при проведенні повторного аукціону.
При підготовці проекту Порядку розглядалися фактично 3 варіанти щодо визначення величини зменшення (у відсотках) початкової вартості при проведенні повторного аукціону, зокрема:
диференційований підхід;
шляхом повторного проведення незалежної оцінки майна;
поетапний підхід.
Проте, диференційований підхід - визначення розміру (у відсотках) зменшення початкової вартості при проведенні повторного аукціону з урахуванням типу і стану майна, терміну його експлуатації, привабливості для покупців, попиту на нього та інших характеристик, був відхилений враховуючи наступні чинники:
стан майна, термін його експлуатації, привабливість для покупців, попит на нього та інші характеристики фактично мають бути враховані при незалежній оцінці його вартості, на підставі якої формується початкова вартість продажу;
неможливо встановити єдину, чітку та прозору процедуру визначення величини зменшення (у відсотках) початкової вартості при проведенні повторного аукціону на підставі запропонованих критеріїв;
визначення величини зменшення (у відсотках) початкової вартості при проведенні повторного аукціону у такий спосіб буде мати переважно суб'єктивний характер, що не дасть змогу мінімізувати різні фактори впливу при прийнятті відповідного рішення.
Другий варіант - визначення величини зменшення (у відсотках) початкової вартості при проведенні повторного аукціону шляхом повторного проведення незалежної оцінки майна, був відхилений у зв'язку з достатньо великими фінансовими витратами суб'єктів господарювання на проведення незалежної оцінки майна, а також великий проміжок часу, необхідний суб'єкту господарювання для реалізації цього варіанту.
Таким чином, поетапний підхід є найбільш оптимальним механізмом для визначення величини зменшення (у відсотках) початкової вартості при проведенні повторного аукціону.
Крім того, запропонований проект регуляторного акта встановлює чітку та логічну послідовність дій суб'єктів господарювання і управління, а також Фонду державного майна, що має забезпечити безпроблемну реалізацію його положень.
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.
Оцінка можливості впровадження регуляторного акта та виконання його вимог суб'єктами господарювання і суб'єктами управління є високою.
Досягненням установлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде підвищення ефективності процесу відчуження державного майна, збільшення надходження коштів до державного бюджету, спрямування коштів на виплату заробітної плати, погашення заборгованості із сплати податків і зборів та інших обов'язкових платежів, вивільнення грошового ресурсу для проведення модернізації та розвитку нових напрямів діяльності, мінімізація можливості вчинення корупційних правопорушень.
Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
Очікуваними наслідками дії регуляторного акта не передбачено нанесення шкоди суб'єктам господарювання.
Витрати коштів та часу для суб'єктів господарювання і держави є мінімальними та пов'язані з оформленням документів для отримання погодження на зміну умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу майна на аукціоні.
Періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог регуляторного акта встановлюється відповідно до актів законодавства.
Запровадження зазначеного регуляторного акта забезпечить високу ймовірність досягнення поставлених цілей.
6. Очікувані результати
Впровадження цього регуляторного акта дасть змогу:
підвищити ефективність продажу та контроль за процесом відчуження об'єктів державної власності;
отримати додаткові кошти суб'єктами господарювання;
мінімізувати умови для зловживань у процесі реалізації державного майна.
Від впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.
Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:
| Об'єкт впливу | Вигоди | Витрати |
|---|---|---|
| Держава |
Збільшення надходжень до державного бюджету в результаті підвищення ефективності продажу об'єктів державної власності; ліквідація правових прогалин у регулюванні процесу відчуження об'єктів державної власності; мінімізація умов для зловживань у процесі реалізації державного майна. |
Додаткові витрати відсутні |
| Суб'єкти управління |
Встановлення чітких механізмів процедури погодження зміни умов продажу, включаючи початкову вартість, у разі повторного продажу майна на аукціоні; посилення контролю за дотриманням порядку відчуження об'єктів державної власності; покращення фінансового стану підпорядкованих підприємств. |
Додаткові витрати відсутні |
| Суб'єкти господарювання |
Здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому полі; залучення додаткових коштів для: власного інвестування у проведення модернізації та впровадження нових напрямів діяльності; виплати заборгованостей із заробітної плати; погашення кредиторської заборгованості; погашення наявної заборгованості за податками і зборами та іншими обов'язковими платежами. |
Додаткові витрати відсутні |
Таким чином, на підставі аналізу вигод та витрат, можна зробити висновок про доцільність запровадження такого регулювання.
7. Обґрунтування строку чинності акта
Обмежень строку дії регуляторного акта немає, що дасть змогу розв'язати проблеми та досягти намічених цілей. Строк чинності регуляторного акта - відповідно до законодавства після прийняття його Фондом державного майна України та Міністерством економіки України і державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.
8. Показники результативності акта
- ефективність продажу об'єктів державної власності (частка основних фондів, реалізованих із зменшенням початкової вартості (у відсотках від загальної кількості об'єктів) в залежності від величини такого зменшення);
- обсяг надходжень коштів від продажу таких об'єктів до державного бюджету (в т. ч. від сплати податків та інших обов'язкових платежів);
- кількість суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта;
- обсяг коштів та час, що витрачаються суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;
- рівень поінформованості суб'єктів господарювання стосовно основних положень регуляторного акта;
- обсяг коштів, спрямованих суб'єктами господарювання на:
погашення заборгованостей із заробітної плати;
просте або розширене відтворення суб'єктів господарювання (в т. ч. на придбання майна, проведення ремонтів).
9. Заходи для відстеження результативності регуляторного акта
Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження.
Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом. Базове відстеження результативності може бути здійснене після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.
Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом, але не пізніше ніж через два роки.
Періодичне відстеження здійснюється раз у три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Визначені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, визначених під час повторного відстеження.
У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюються на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
| Голова Фонду | О. РЯБЧЕНКО |