Аналіз регуляторного впливу проекту постанови КМУ "Про внесення змін до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 32"
від 11 жовтня 2009 р.
АНАЛІЗ
регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 32".
1. Обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття цього нормативного акта.
Згідно з Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірванні або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 32, об'єкт повертається до сфери управління державного органу приватизації до моменту відчуження його в результаті повторного продажу. Тобто, закріплення об'єкта у державній власності, а отже, і визначення балансоутримувача (який би вирішував всі питання, пов'язані з утриманням об'єкта), не передбачено.
На практиці це породжує постійно виникаючу гостру проблему забезпечення збереження об'єкта у належному стані до його повторного продажу новому власнику. Зазначеним Порядком передбачено, що "для забезпечення збереження об'єкта державний орган приватизації може залучати на договірній основі спеціалізовані організації" (пункт 14). Проте джерел коштів на оплату послуг таких організацій ніякими документами не визначено.
Відповідно до Порядку повернення коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000 № 1701 (зареєстрованим у Мін'юсті 31.08.2000 за №567/4788), розрахунок з колишнім власником за повернутий державі об'єкт відбувається за кошти, отримані від його повторного продажу. Однак відсутність належної охорони та утримання призводить до значного зниження або повної втрати реальної вартості об'єкта, що не дає змоги розрахуватися з його попереднім власником. Тому Фонд державного майна України пропонує внести зміни до зазначеного Порядку.
2. Аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.
Забезпечення належного збереження повернутого у державну власність об'єкта приватизації (а, отже, і його вартості) до моменту його повторного продажу усуне можливі випадки зниження вартості об'єкта до рівня, що не дозволяє розрахуватися з колишнім власником у повному обсязі, і необхідність пошуку коштів для цього з державного бюджету.
3. Відповідність проекту принципам державної регуляторної політики.
Доцільність проекту обґрунтована у розділі 1 цієї записки.
Запропонована норма та рівень державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми є адекватними. В зв'язку з відсутністю прийнятних альтернатив вони не враховувались.
Ефективність проекту спрямована на забезпечення врегулювання питання збереження об'єкта у належному стані, в тому числі, і його вартості, до його повторного продажу новому власнику.
Проект забезпечує у регуляторній діяльності баланс інтересів покупців державного майна та держави.
Прозорість та врахування громадської думки зазначеного проекту досягається шляхом його розміщення на сайті Фонду у мережі Інтернет з метою оприлюднення та отримання зауважень та пропозицій.
Директор Департаменту | Ю. Нікітін |