ФДМУ залучив майже 10 млрд гривень від продажу державного майна — результати 5-річчя реформи малої приватизації
За пʼять років впровадження реформи малої приватизації Україна заробила від продажу державного та комунального майна через онлайн-аукціони Прозорро.Продажі майже 14 млрд гривень до бюджетів різних рівнів. З них — 9.8 млрд гривень надійшли до державного бюджету від продажу обʼєктів Фондом держмайна (ФДМУ), 3.8 млрд гривень — надходження до місцевих бюджетів за підсумками приватизаційних торгів, оголошених громадами.
За час великої війни до державного та місцевих бюджетів приватизаційні е-аукціони допомогли заробити 2.8 млрд гривень при стартовій вартості обʼєктів у один мільярд. З цих надходжень левова частка — 2.4 млрд гривень — доходи держави від продажу обʼєктів ФДМУ. Конкурували за обʼєкти від Фонду в середньому 4 учасники, завдяки цьому ціна зростала майже втричі.
“У вересні минулого року нам вдалось відновити малу приватизацію, завдяки чому українській бюджет вже отримав понад 2,4 млрд грн. Це вклад Фонду та українського бізнесу в підтримку Сил оборони і нашу спільну Перемогу. Я вдячний всім українцям, які сьогодні готові змагатись на аукціонах за державні об’єкти та інвестувати в них. Це сміливі люди. Створюючи новий бізнес, вони працюють попри війну — на українську економіку. Я впевнений, що це добрий знак для міжнародної інвестиційної спільноти. Сподіваюсь, що відновлення великої приватизації дозволить нам також залучити сильних міжнародних партнерів. Разом з українськими та іноземними інвесторами плідно працюватимемо над відновленням України” — повідомив Голова Фонду державного майна України Рустем Умєров.
До пʼятірки найдорожчих обʼєктів, приватизованих за 5 років реформи, увійшли Готель “Дніпро” — 1.1 млрд грн, Калуська ТЕЦ — 801 млн грн, Львівська виправна колонія — 377 млн грн, готель “Ермітаж” — 311 млн грн, “Одесавинпром” — 235 млн грн. Усі ці обʼєкти знаходилися у державній власності.
“Пʼять років тому Україна розпочала малу приватизацію — реформу, що стала однією з ключових, як для сфери економіки, так і для держави загалом. За цей час майже 5 тисяч державних та комунальних обʼєктів по всій Україні, різного розміру та інвестиційної привабливості, знайшли нових власників, які створюють там бізнеси, нові робочі місця та сплачують податки“, — заявив заступник міністра економіки України Олексій Соболев.
Сумарна стартова вартість проданого майна складала 6.3 млрд гривень, натомість державний та місцевий бюджети отримали у понад два рази більше від їхньої реалізації. Це стало можливим завдяки рівному доступу кожного до участі в торгах та відкритості й прозорості онлайн-аукціонів.
“Ми з колегами у парламенті постійно працюємо над вдосконаленням приватизаційного законодавства, аби держава та громади мали всі можливості залучати приватних інвесторів на обʼєкти, які не є стратегічно важливими”, — додав заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.
Протягом п’яти років на приватизаційних е-аукціонах за право придбати державне або комунальне майно позмагалися вже понад 9 тисяч учасників — це малий, середній та великий бізнеси. В середньому на кожному з приватизаційних аукціонів змагається щонайменше 3 учасники.
“Прозора конкурентна приватизація у 2018-му році одразу запустилася за єдиними правилами і для держави, і для громад — через онлайн-аукціони в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі. Це докорінно змінило їхній підхід до логіки управління своїми активами: держава та громади почали бачити можливості для залучення інвестицій в обʼєкти, що роками лише обтяжували бюджети”, — зазначив Голова Наглядової ради АТ “Прозорро.Продажі” Ілля Михайлов.
30 червня 2023 року відбудеться конференція “Пʼять років реформі малої приватизації: від першого аукціону до 14 млрд гривень у бюджети”. Деталі та реєстрація на захід доступні за посиланням.