Про внесення змін до деяких законів з питань приватизації
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів з питань приватизації
______________________________________
I. Внести зміни до таких законів України:
1. Закон України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122; 1998 р., № 49, ст. 301; 1999 р., № 51, ст. 453; 2000 р., № 31, ст. 247, № 33-34, ст. 272, ст. 273, № 41, ст. 341; 2003 р., № 24, ст. 160, № 27, ст. 209; 2004 р., № 6, ст. 38, № 13, ст. 181, № 19, ст. 253, ст. 254, № 45, ст. 501; 2005 р., № 16, ст. 258, № 17-19, ст. 267, № 48, ст. 480, ст. 482 та змінами, внесеними Законами України від 15 грудня 2005 року № 3201-IV та від 20 грудня 2005 року № 3233-IV), викласти в такій редакції:
"ЗАКОН УКРАЇНИ
Про приватизацію державного майна
Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації майна, що перебуває у державній власності і майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття та мета приватизації
1. Приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Стаття 2. Основні терміни
1. Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
1) аукціон - спосіб продажу об'єкта приватизації, що полягає у передачі права власності на нього покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну;
2) відкриті торги - спосіб продажу об'єкта приватизації за участю радника (уповноваженої особи), згідно з яким переможцем визначається учасник шляхом відбору найкращої пропозиції від покупців за критеріями, визначеними умовами та правилами торгів;
3) викуп - спосіб продажу об'єкта, що не передбачає конкуренції покупців;
4) гарантійний внесок (гарантія) - грошовий внесок для забезпечення будь-яких вимог, передбачених умовами конкурсу, відкритих торгів та аукціонів;
5) єдиний майновий комплекс - усі види майна підприємства (або його структурного підрозділу (у тому числі цеху, виробництва, дільниці тощо), що може бути виділено в установленому порядку в окреме підприємство із складенням розподільчого балансу), призначені для діяльності підприємства, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права на борги, а також право на торговельну марку або інше позначення. Інші права, якщо інше не встановлено договором або законом;
6) кваліфікаційні вимоги - критерії, яким повинен відповідати претендент для того, щоб бути допущеним до участі у конкурсі (відкритих торгах);
7) контрольний пакет акцій - пакет акцій розміром більш як 50 відсотків статутного фонду відкритого акціонерного товариства, який дає можливість юридичній або фізичній особі здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб'єкта господарювання;
8) конкурс - спосіб продажу об'єкта приватизації, що полягає у передачі права власності на нього покупцю, який запропонував найвищу ціну та взяв зобов'язання виконати умови конкурсу;
9) об'єкти великої приватизації - єдині майнові комплекси підприємств, відкриті акціонерні товариства, створені в процесі приватизації та корпоратизації, що на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) або затвердження уточненого плану розміщення акцій займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавних ринках товарів (робіт, послуг) чи мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
10) об'єкти малої приватизації - єдині майнові комплекси державних підприємств, державних господарських об'єднань та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені у самостійні підприємства, у тому числі ті, що здані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації державних підприємств, вартості майна яких недостатньо для формування статутного фонду акціонерних товариств окремо від земельних ділянок; окреме індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно (в тому числі будівлі, споруди разом або окремо від земельних ділянок, нежитлові приміщення); майно державних підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном; майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами; майно державних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств;
11) об'єкти незавершеного будівництва - будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані;
12) об'єкти середньої приватизації - єдині майнові комплекси підприємств, державних господарських об'єднань, вартості майна яких достатньо для формування статутного фонду акціонерного товариства; відкриті акціонерні товариства, створені в процесі приватизації та корпоратизації (крім об'єктів великої приватизації); єдині майнові комплекси підприємств та організацій сільського і рибного господарства незалежно від вартості майна;
13) підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, - підприємства, діяльність яких забезпечує економічну незалежність, розвиток та безпеку держави. Перелік та критерії таких підприємств визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України;
14) передприватизаційна підготовка - комплекс організаційних, фінансових, економічних та технічних заходів, які здійснюються до прийняття рішення про приватизацію державного майна і спрямовані на створення сприятливих умов для реформування власності підприємств та їх адаптації до ринкових умов як суб'єктів підприємницької діяльності;
15) об'єкти соціальної-культурної сфери - заклади освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи, об'єкти санаторно-курортних закладів, будинки і табори відпочинку, профілакторії;
16) окреме індивідуально визначене майно - земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, будівлі, споруди, приміщення, майно ліквідованих підприємств та підприємств-банкрутів;
17) радник (уповноважена особа) - юридична особа (об'єднання юридичних осіб), яка за договором з Фондом державного майна України бере на себе зобов'язання щодо надання за відповідну плату послуг з підготовки об'єкта до приватизації, пошуку потенційних покупців та організації продажу пакета акцій;
18) реєстраційний внесок - грошовий внесок, який здійснюється на рахунок органу приватизації за реєстрацію покупців на участь в аукціонах, конкурсах або відкритих торгах;
19) реструктуризація відкритих акціонерних товариств
(далі - ВАТ) - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості об'єкта приватизації, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.
Стаття 3. Пріоритети та принципи приватизації
1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності функціонування державного сектору економіки, оптимізація його структури, при збереженні державою впливу на стратегічні галузі економіки України.
2. Приватизація здійснюється на основі таких принципів:
законність;
державне регулювання та контроль за виконанням умов приватизації;
надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються, та забезпечення їх соціальної захищеності;
продаж об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;
забезпечення відкритості та прозорості процесу приватизації, конкурентності продажу;
врахування особливостей приватизації об'єктів зв'язку, агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери, підприємств оборонно-промислового комплексу.
Стаття 4. Законодавство України про приватизацію
1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають при відчуженні:
природних ресурсів;
об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків;
державного майна шляхом передачі у комунальну власність, у власність некомерційних організацій.
3. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється цим Законом, іншими законами з питань приватизації, п здійснюється органами місцевого самоврядування.
4. Порядок відчуження державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, за рішенням органів державної влади поза процесом приватизації (крім відчуження державного майна, на яке звернуто стягнення у виконавчому провадженні), а також відчуження державними підприємствами, установами та організаціями майна, закріпленого за ними на праві господарського відання або оперативного управління, регулюється цим Законом, Цивільним та Господарським кодексами України, іншими нормативно-правовими актами.
5. Розташовані за кордоном об'єкти, право державної власності України на які визнано відповідно до міжнародних договорів, приватизуються з урахуванням таких договорів.
Стаття 5. Об'єкти приватизації
1. До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:
єдині майнові комплекси підприємств;
об'єкти незавершеного будівництва;
окреме індивідуально визначене майно;
земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації;
акції (частки, паї), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності.
2. Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, належать майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Загальнодержавне значення мають:
1) об'єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують її обороноздатність і економічну незалежність, об'єкти права власності Українського народу і майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:
майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, правоохоронних і митних органів;
надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;
єдині майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;
єдині майнові комплекси сортовипробувальних станцій, дільниць, інших організацій з експертизи сортів рослин;
золотий і валютний фонди, запаси та державні матеріальні резерви;
емісійна система, єдині майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;
радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;
державні радіоканали та телевізійні канали;
засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;
інші об'єкти права державної власності, що забезпечують виконання державою своїх функцій;
2) об'єкти, що використовуються для забезпечення соціального розвитку, збереження та підвищення культурного, науково-технічного потенціалу, духовних цінностей, зокрема:
об'єкти Національного космічного агентства України;
архіви;
єдині майнові комплекси установ Національної академії наук України, галузевих наук з основних напрямів досліджень;
об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;
об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;
3) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг чи небезпечних виробництв, зокрема:
єдині майнові комплекси підприємств з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Служби безпеки України;
єдині майнові комплекси підприємств з випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів (крім аптек);
єдині майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу зброї та радіоактивних речовин;
захисні споруди цивільної оборони;
полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;
4) об'єкти, що забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:
структурні підрозділи єдиних майнових комплексів підприємств і організацій, що забезпечують постійне розміщення та зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;
установи виконання покарань;
єдині майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища;
об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;
єдині майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;
автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території таких підприємств;
єдині майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);
єдині майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;
єдині майнові комплекси метрополітену, підприємств міського електротранспорту;
майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;
атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;
магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;
майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення);
транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха;
об'єкти інженерної інфраструктури та упорядження міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, що пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;
майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України";
єдині майнові комплекси підприємств соляної промисловості;
акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження їх за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;
водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім об'єктів, що перебувають на балансі підприємств та господарських організацій рибного господарства);
єдині майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вино і лікеро-горілчані вироби;
крематорії, кладовища.
3. За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються:
єдині майнові комплекси підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, визнаних такими в установленому порядку;
єдині майнові комплекси підприємств оборонно-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою;
акції холдингових компаній;
інші об'єкти, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
4. Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.
Види об'єктів, які мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації, можуть встановлюватися, крім визначених частиною другою статті 5 цього Закону, іншими Законами України.
Стаття 6. Суб'єкти приватизації
1. Суб'єктами приватизації є:
державні органи приватизації;
покупці (їх представники);
фондові біржі та інші організатори торгівлі цінними паперами, суб'єкти оціночної діяльності, аудитори, уповноважені особи, радники, експерти.
Стаття 7. Державні органи приватизації
1. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
2. Фонд державного майна України, його регіональні відділення, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань приватизації.
3. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції:
змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;
здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;
забезпечують продаж:
майна, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єкти незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у статутному фонді господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності;земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації;''акцій (часток, паїв) дочірніх підприємств, внесених до статутного фонду холдингових компаній; утворюють комісії з приватизації; затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;
розробляють і подають Кабінетові Міністрів України проекти державних програм приватизації;
укладають:
договори щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;договори на проведення незалежної оцінки вартості майна в процесі його приватизації;договори щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;
беруть участь у розробленні міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;
забезпечують захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному фонді господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності;
здійснюють контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.
Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України з питань приватизації.
4. Посадові особи державних органів приватизації несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неправомірні дії щодо майна, яке приватизується, у порядку, встановленому законодавством.
5. Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, крім випадків, передбачених законодавством і установчими документами підприємств.
6. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.
Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.
7. Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та їм підпорядковані, підзвітні і підконтрольні.
Повноваження щодо приватизації комунального майна можуть бути делеговані органами місцевого самоврядування державним органам приватизації за умови відшкодування їх витрат, пов'язаних з продажем такого майна.
8. Рішення органів з питань приватизації, акціонування, конкурсів, створення яких не передбачено цим Законом, не поширюються на державні органи приватизації і не беруться ними до виконання.
Стаття 8. Покупці
1. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:
громадяни України, іноземні громадяни;
юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;
юридичні особи інших держав.
2. Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством.
Господарське товариство, що створюється членами трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких узяло участь понад 50 відсотків працівників щодо підприємства або їх уповноважених представників.
3. Не можуть бути покупцями:
юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;
органи державної влади;
працівники державних органів приватизації;
особи, зазначені у частині першій цієї статті, договори купівлі-продажу з якими було розірвано раніше через невиконання ними договірних умов.
4. Покупці - юридичні особи зобов'язані подати до державного органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників.
Відповідальність за достовірність відомостей у поданому документі покладається на покупця відповідно до законодавства.
5. Продаж об'єктів приватизації разом із земельними ділянками іноземним громадянам, юридичним особам інших держав здійснюється у випадках, визначених Земельним кодексом України з урахуванням обмежень.
6. Державною програмою приватизації стосовно конкретних об'єктів (груп об'єктів) може бути встановлено інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві та сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна, акцій (часток, паїв).
Стаття 9. Контрольні комісії з питань приватизації
1. З метою забезпечення контролю за виконанням Державної програми приватизації, додержанням законодавства про приватизацію та аналізу її результатів з числа народних депутатів України утворюється Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.
2. Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації та її склад затверджуються Верховною Радою України.
3. З метою забезпечення контролю за ходом приватизації, додержанням законодавства про приватизацію та аналізу її результатів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради утворюють відповідні контрольні комісії з питань приватизації.
Положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх склад затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими радами.
Розділ II
ПЛАНУВАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА
Стаття 10. Державна програма приватизації
1. Державна програма приватизації (далі - Програма), у якій визначаються цілі, пріоритети, завдання та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується законом України один раз на 3 роки.
2. У Програмі визначаються:
класифікація об'єктів приватизації за групами;
заходи з підготовки об'єктів до приватизації та завдання щодо підготовки їх до продажу;
порядок застосування способів приватизації;
особливості приватизації окремих груп об'єктів;
особливі умови приватизації промислових об'єктів та контроль за їх виконанням після приватизації;
напрями використання коштів, що згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік спрямовуються на здійснення заходів, пов'язаних з проведенням приватизації державного майна;
заходи щодо організаційного та інформаційного забезпечення виконання Програми.
3. Верховна Рада України щороку заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання завдань, встановлених Програмою.
Стаття 11. Формування завдань з приватизації
1. Завдання з надходження коштів до державного бюджету визначаються у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Перелік об'єктів приватизації, продаж яких повинен забезпечити виконання завдань з надходження коштів до Державного бюджету України від приватизації у наступному бюджетному періоді, за поданням Фонду державного майна України вноситься Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку на розгляд Верховної Ради України разом з проектом Закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період.
2. Кабінет Міністрів України в установленому порядку формує прогнозне завдання з надходження коштів від приватизації до державного бюджету на наступний бюджетний період згідно з Основними напрямами бюджетної політики.
Перелік об'єктів приватизації, продаж яких повинен забезпечити виконання завдань з надходження коштів до державного бюджету, визначає Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.
3. Завдання з продажу об'єктів, подальше перебування яких у державній власності економічно недоцільне, потребує додаткових витрат з бюджету на їх утримання та розвиток встановлюються Державною програмою приватизації.
Стаття 12. Передприватизаційна підготовка об'єктів права
державної власності
1. До прийняття рішення про приватизацію державного майна може передувати передприватизаційна підготовка.
Передприватизаційну підготовку здійснюють органи, уповноважені управляти державним майном щодо об'єктів права державної власності, що належать до сфери їх управління.
Передприватизаційна підготовка державних підприємств здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції у період до їх передачі Фонду державного майна України для приватизації.
2. Передприватизаційна підготовка передбачає:
реорганізацію державних підприємств шляхом їх перетворення у господарські товариства (корпоратизація), злиття, поділу, відокремлення окремих об'єктів права державної власності. Реорганізація підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, здійснюється виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
виявлення державного майна, що не підлягає приватизації, включаючи матеріальні носії секретної інформації, та розроблення умов його подальшого використання з обов'язковим внесенням пропозицій Кабінету Міністрів України щодо визначення органу, який управлятиме цим майном;
проведення інвентаризації та оприбуткування на баланс науково-технічної продукції;
виявлення об'єктів соціально-культурної та побутової сфери, культових споруд і розроблення умов їх подальшого функціонування, передачу в установленому порядку таких об`єктів у власність відповідних територіальних громад, релігійних організацій або державним органам приватизації для подальшого продажу відповідно до законодавства;
виявлення іншого державного майна, яке тимчасово не використовується, та розроблення умов його подальшого використання в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;
проведення перевірки стану промислової безпеки підприємств, машин, обладнання, механізмів підвищеної небезпеки;
списання об'єктів, що фізично та морально застаріли, не підлягають відновленню і не можуть бути об'єктом приватизації;
проведення досудової санації підприємств або ініціювання процедури їх банкрутства;
виділення із складу підприємств структурних підрозділів, що можуть функціонувати як окремі підприємства;
проведення екологічного аудиту об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку;
виготовлення технічного паспорта земельної ділянки державної власності, яка підлягає продажу державним органом приватизації;
здійснення інших заходів, визначених законодавством.
3. На час передприватизаційної підготовки державного підприємства забороняється здійснення операцій, наслідком яких може стати відчуження майна (необоротних активів), що належить підприємству, зокрема продаж майна; обмін та застава майна, встановлення іпотеки; списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості, передача майна в оренду; внесення майна до статутних фондів інших суб'єктів господарювання; передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума вартостей майна, що відчужується, або зобов'язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період. У разі необхідності такі дії виконуються підприємством з дозволу органу, уповноваженого управляти державним майном, погодженого з Фондом державного майна України.
4. Підготовка до приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних фондах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на змішаній формі власності, включає визначення в установчих документах таких суб'єктів розміру часток (паїв), що належать державі, в порядку, встановленому Фондом державного майна України. З цією метою державні органи приватизації у порядку, встановленому законодавством та установчими документами підприємств:
ініціюють визначення часток (паїв) засновників